Учасник творчого об'єднання Lemniskata – Clonnex, артист та саунд-продюсер родом зі Львова. Пише в жанрі hyperpop, trap, glitchcore, змішуючи різні футуристичні жанри у свій гібрид. У серпні 2022 року Clonnex випустив перший треп альбом українською мовою - MEDIV Luff N Sip. Лонгплей зібрав у перший же тиждень релізу 1 000 000 прослуховувань на Spotify.
Про життя, відчуття та музику – Clonnex розповів докладніше у нашому інтерв'ю.
— Твоя друга пристрасть після музики – це кіно. Для фільму якого жанру ти хотів би написати саундтрек? Може, для японської драми Хіросі Тесігіхари чи Акіри Куросави? Для американського гангстерського кіно Квентіна Тарантіно чи Мартіна Скорсезе. Чи для авторських фільмів Девіда Лінча та Ларса фон Трієра?
CLONNEX: Ого. Я думаю моя музика найкраще підійшла би для якогось фільмі по типу «Я кіборг, але це нормально», або для «Пролітаючи над гніздом зозулі». Або ж для якогось «тінейджерского» серіалу в стилі «Ейфорії» 😂.
— Який саундтрек у твоєму житті зараз? Які стилі слухаєш, чи відкрив для себе щось нове?
CLONNEX: Я слухаю усі жанри! Для мене немає рамок. Саундтреком свого лайфстайлу назвав би «Cowgirl Clue - Cherry Jubilee», або ж «Destroy Lonely, Ken Carson - VETERAN». Щось нове відкриваю постійно, проте останнім часом все більше часу приділяю вивченню хітів різних епох, особливо трепу 2017-19-го рр., бо я у цей період якось не дуже слідкував за реп культурою. До прикладу альбом Тріппі цього віку я не дуже викупав, а зараз слухаю і розумію, що це досі звучить дуже свіжо. Сподіваюсь, моя музика теж буде звучати свіжо роками.
— Ти перейшов від продюсерських релізів до повноцінних треків, від важкого електронного звучання до гіпертрофованого cringecore. Що спонукало тебе на таку зміну: зміна популярних музичних рухів чи бажання рухатися своїм власним вектором розвитку?
CLONNEX: Бажання рухатися по власному вектору це 100%. Я люблю експерименти, люблю дикі ідеї. А артисти пострадянського простору, з якими мені доводилося співпрацювати, у 90% випадків просто хочуть зробити «импортозамещение», скопіювати щось готове і все. Я деколи робив це через силу, проте не отримував задоволення. Тому з часом я прийшов до того, що почав робити все сам. Я не жалію, що потратив роки життя на вивчення саунд-продюсингу, для мене це дало дуже великий досвід і тепер я навіть відчуваю певну перевагу над іншими артистами.
— Cringecore виглядає, як набір всіх популярних зараз музичних кліше, стартер-пак для першого місця в чарті TikTok. Ти розглядаєш cringecore як інструмент «злому» чартів та досягнення популярності за часів гіпер-попа, самоповторення та TikTok-репу? Або як спосіб висловити свою точку зору стан індустрії? Або просто кайфуєш?
CLONNEX: Крінжкор - це те, яким його бачить слухач. У нього немає явної форми, проте є чіткі почуття. Це мабуть перший музикальний жанр, який визначається не звучанням, а чіткою емоцією. Я б порівняв крінжкор з мухоморним тріпом. Мій крінжкор виник на етапі створення треку «даже с разбитым сердцем». Коли я його записав, мене дико трясло при прослуховуванні, я вважав цей трек максимальним крінжем. Історія цього треку і його лірікси були для мене відвертішими і в цей момент крінжовішими, ніж якби я пробігся голим по вулиці. Моє відкриття у пісні з такої сторони повністю знищувало мій тодішній життєвий та музикальний, частково фальшивий образ, де я висвітлював себе лише як черствого та зверхнього чоловічка, який не вірив у любов і тд. Проте я на силу собі пообіцяв що дропну його, та більш того зроблю на нього ще 6 реміксів та декілька різних відео сніппетів, на кожну з версій треку. Таким чином, для мене, крінжкор - це постійний виклик самому собі та одночасно пошук самого себе ж. Я зайшов далеко, я більше не закомплексований хлопчик. Проте відчуваю, що це все ще досі не крінж у абсолюті. Мій крінж – це як духовне пробудження, будь яка людина може вловити свій крінж, проте його не можна повністю пройти чи побороти, це вічний процес. У будь який момент я можу заснути та знову стати серйозним приматом під сотнями масок.
— Частина слухачів, які знають тебе ще з перших релізів, незадоволені зміною твого музичного іміджу. Як ти вважаєш, чи потрібно озиратися на реакцію аудиторії, чи головне — це гнути свою лінію, незважаючи ні на що?
CLONNEX: Хз, я помічав негатив в основному у ВК, вже після початку війни. 90% моєї довоєнної аудиторії це росіяни, тому мені не дивно, що тепер вони мене ненавидять. Особливо, враховуючи як я їх всіх публічно щемив на початку війни, за мовчання та підтримку. Я навіть ставив рекорди по відпискам цих зомбачків, рекорд відписників - 700 тіл за день, а чого досягли ви? А в цілому, навіть якщо в майбутньому мене будуть хейтити слухачі, я все одно буду гнути свою лінію. В якомусь сенсі це навіть круто - бути кнопочкою для людей, на яку вони можуть натиснути і викинути свій висер у інтернеті. На моє життя це ніяк не повпливає, а комусь, мабуть, стане легше на короткий період буття. Так чи інакше, це я з власного дозволу даю їм вибір: любити чи хейтити, а вони обирають таблеточку, ніби в Матриці.
— Як вважаєш, скільки разів ти ще зміниш стиль музики протягом життя? Може, почнеш писати ембієнт чи бедрум-поп?
CLONNEX: Я вже писав ембіент, і досі пишу! Просто поки що я не готовий показувати його на публіку. Бедрум-поп не шарю шо це. А загалом, у майбутньому, звісно, що я буду експериментувати! У мене вже лежать готові концепти та демки на майбутні релізі, більшість з яких не зрозуміє широка аудиторія, проте я буду не я, якщо не реалізую ці всі ідеї.
— Чи складно в такий важкий час випускати позитивну музику? Чи доводилося тобі перемагати себе, щоб робити треки?
CLONNEX: Навпаки, для мене як для музиканта це просто робота, вона мене відволікає та поринає у свій чарівний світ, приносить задоволення. Деякі люди не розуміли, як я робив музику на початку війни, протилежно ж для мене це був єдиний спосіб не зійти з розуму у вирі хаосу.
— Твоя музика зараз — весела, без загонів і тем, що вантажать. Візуальний стиль – яскравий, що змушує усміхатися без зла. Чи ти думав про те, що твої треки зараз допомагають комусь пережити стрес, горе і навіть давати надію на майбутнє?
CLONNEX: Так, мені багато людей пише про це, і я дуже радий, що це так працює. Я можу допомагати не лише собі, а й іншим і це круто. На разі я бачу у цьому одну з власних функцій.
— Що ти зараз більше вкладаєш у свою музику: агресію чи гуд вайбс?
CLONNEX: Залежить від того, що відбувається у мене в голові. Якшо є пориви агресії - я підсвідомо обираю потрібний біт і пишу агресивну музику. Якщо ж гуд вайбс - тоді навпаки.
— Ти був у BURNING LEGION, IMMORTAL SQUAD, а тепер у Lemniskata. В одному з інтерв'ю ти казав, що тобі простіше та швидше працювати одному. Чим тобі корисна участь у творчих командах? Чи потрібно збирати навколо себе однодумців, щоб разом рухатися вперед?
CLONNEX: Оці тіми, шо ви перерахували зверху, я взагалі хз як ви їх знайшли, бо я в них був років в 15, коли ще ходив у школу і писав trap metal. Це було дуже давно і зовсім не серьйозно. На разі, я залишаюсь солідарним з думкою, що конкретно мені зручніше все робити самому, ніж потім все одно переробляти. Я не можу нікому довірити щось, що пов‘язане з моїми саме творчими процесами. Для організаційних ж, справ, звісно потрібно команду, бо зі збільшенням аудиторії росте і кількість організаційної роботи.
— Ти почав активно випускати треки українською мовою. Чи вважаєш ти, що стаєш частиною нового етапу розвитку української музики? Як гадаєш, яке майбутнє в української індустрії, чи треба їй підкорювати Захід?
CLONNEX: Я люблю робити, а не говорити. Люди кажуть, що моя музика це дійсно початок нового етапу в українській музиці, куди я поклав першу цеглинку. Щиро надіюсь, що це дійсно так. Проте все суб‘єктивно. На рахунок Заходу, сумніваюся, тому що там люди слухають музику на інших мовах. Навіть люди з США не дуже слухають Британські треки, хоча мова, здавалося б, максимально приближена. Не думаю, що широким масам умовного США коли небудь буде цікава музика на іноземній мові.
— А яке майбутнє у артиста Clonnex? Яка в нього мета у житті?
CLONNEX: Хочу стати Ісусом Христом в світі музики.